Нещодавно потрапила до рук стаття "Рабы на галерах" з газети "Совершенно секретно". В ній розповідається про те, як корпоративна культура здатна перетворити роботу на ярмо.
Сотні російських компаній складають чорні списки своїх бувших співробітників щоб завадити їм знайти пристойну роботу в майбутньому.
Цілком ймовірно що й у нас в Україні існує подібна практика. Наприклад члени асоціації "Інформаційні технології України" скоріш за все ведуть такий список.
- Шеф примушував мене слідкувати за співробітниками, погрожуючи, що звільнить з вовчим квитком, - розповідає адміністратор комп'ютерного магазину Сергій.
- Це означає, що він може внести мене і чорні списки, якими користуються інші магазини, й мене нікуди не візьмуть на роботу.
Є декілька способів виходу з ситуації. Якщо у вас теплі стосунки з начальником та є фінансовий резерв, ви можете відмовитися від виконання роботи неефективним методом або ж просвітити начальника. Це може спрацювати (але не на моєму досвіді :).
Також можна спробувати найти іншу компанію, зайнятися фрілансом чи навіть розпочати власний проект. Життя надто коротке, щоб витрачати його на роботу в відсталій організації.
В Америці та Європі традиції корпоративної культури розвивалися одночасно з трудовим законодавством.
В Росії, де можна вигнати практично будь-якого співробітника без усіляких наслідків, першими носіями західної корпоративної культури стали компанії з іноземним капіталом. Їх керівники проголошували цивілізований стиль роботи, але по відношенню до співробітників вели себе таким чином, як ніколи б не посміли на Заході.
Проте, в умовах великої кризи, я б радив не ризикувати особливо. Шануйтеся.
Публікації
